Антибулінгова політика Старосільського ліцею Нижньосироватської сільської ради

Сумського району Сумської області

політика безпеки та захисту

особистості.

1. Основні принципи політики безпеки та захисту особистості:
   1. Повна нетерпимість до будь-якого прояву насильства, у т.ч. булінгу
   2. Кожна особистість важлива та цінується незалежно від віку, статі, раси культури чи обмежених можливостей;
   3. Безпечні умови перебування, навчання і роботи для кожного;
   4. Взаємоповага всіх учасників освітнього процесу.

Ми вважаємо пріоритетними довірливі (щирі) відносини, взаємну повагу у спільності, яка враховує особистісні культурні особливості, різноманітне походження кожної дитини та дорослого.

2.  Визначення булінгу

Не кожен акт насильницької поведінки є булінгом, але кожен булінг є актом насильницької поведінки, яка повторюється.

Булінг, або цькування (від англ. buly – «хуліган», «задирака», «грубіян», «to buly» –

«задиратися», «знущатися») – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Особливою ознакою булінгу є довготривале відторгнення дитини її соціальним оточенням (за визначенням Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству від 7 грудня 2017 року №2229»).

Школа також не толерує жодних проявів булінгу дитини та/чи дорослої людини до іншої дорослої людини.

Ознаки булінгу як однієї з форм неприйнятої поведінки дитини чи дорослої людини є:

• Дії, що містять ознаки насильницької поведінки ( дії проти волі іншої людини);
• Дії, що містять ознаки насильницької поведінки, є систематичними та /або повторюються (більше одного зафіксованого випадку);
• Людина, яку цькують, почувається приниженою або/і наляканою.

Жертвами булінгу є обидві сторони акту насильницької поведінки, а також свідки вчинку. Кривдник, або булер – дитина/доросла людина, яка вчиняє дії з ознаками насильницької поведінки, чинить булінг.

3.       Учасниками акту насильницької поведінки, в т.ч. булінгу можуть стати:

• Дитина, до якої проявляють насильницьку поведінку
• Дитина/дорослий, який чинить насильницьку поведінку
• Батьки дитини, до якої проявляють насильницьку поведінку
• Батьки дитини, яка чинить насильницьку поведінку
• Класний керівник
• Директор школи
• Свідки насильницької поведінки
• Спеціалісти, які надають допомогу і консультують поза школою
• Уповноважений з прав дитини

• Представники поліції

4.           Процедура/  послідовність кроків   і    реагування на зафіксовані прояви насильницької поведінки щодо учнів/дорослого у школі різними сторонами

Учень/учениця обє’кт булінгу:

1. Голосно і твердо, дивлячись в обличчя кривднику, каже: «СТОП. Припини (називає неприйнятну дію)». Якщо дія повторюється тоді крок два;
   1. Якщо поблизу є дорослий, звернутися до нього з проханням допомогти зупинити ситуацію;
   2. Невідкладно повідомити класного керівника свого класу про випадок, який стався;
   3. Зустрітись зі шкільним психологом стосовно випадку.

Учень/учениця, поведінка якого/-ої була зафіксована і класифікована як булінгова:

1. Миттєво припинити поведінку, яку класифікують насильницькою, в будь-якому прояві до будь-якої дитини та/чи дорослого у школі;
   1. Визнати в розмові з класним керівником вчинене порушення Корпоративного Етичного Кодексу Школи (далі КЕКШ).
   2. Слідування плану роботи, розробленому шкільним психологом та іншими спеціалістами, врегулювання власного психологічного стану та психологічного клімату у класі;
   3. Проявляти самоконтроль. Дотримуватися КЕКШ.
   4. У разі відмови дотримуватися зазначеної вище процедури чи повторної булінгової поведінки вступає в силу Політика вирішення конфліктів школи «Кроки до безпеки».

5.  Процедура/послідовність кроків і реагування на зафіксовані прояви насильницької поведінки щодо учнів/дорослого у школі різними сторонами.

Дитина, яка стала свідком булінгу або акту насильницької поведінки:

1. Миттєво звернутися до будь-якого дорослого, який перебуває поблизу, з проханням допомогти зупинити ситуацію;
   1. Невідкладно повідомити класного керівника свого класу про випадок, що стався, якщо інцидент зафіксований серед однокласників;
   2. Брати участь у загальних подіях класу за участі класного керівника та психолога щодо врегулювання психологічно-емоційного клімату .

Працівник школи (вчитель, класний керівник та ін.), який став свідком булінгу або акту насильницької поведінки:

1. Миттєво зупинити неприйнятні дії;
2. Дізнатися імена та прізвища учасників події. Невідкладно повідомити класного керівника класу про зафіксований акт насилля, надати детальну інформацію про обставини ситуації;
3. Вжити невідкладних дисциплінарних превентивних заходів: нагадати правила школи та наслідки їх порушення.

Класний керівник, який дізнався про випадок булінгу з дитиною свого класу:

1. Заспокоїти, розрадити, нормалізувати поведінку всіх учасників акту насильницької поведінки.
2. Визначити, чи цей випадок підпадає під визначення «булінг». Якщо цей акт насильницької поведінки не класифікується як булінг, провести розмову з учасниками події щодо її причин та запобігання такого в майбутньому. Якщо є проявом булінгу – тоді крок 3;
3. Провести розмову з класом з метою нагадати про Антибулінгову політику школи та неприпустимість булінгу у школі;
4. У той же день повідомити батьків суб’єкта і об’єкта булінгу про ситуацію під час особистої зустрічі;
5. У той же день повідомити про ситуацію, що сталася, в батьківській групі з обмеженим доступом, без вказування імен і прізвищ учасників.
6. У той же день повідомити психолога про випадок булінгу у класі;
7. У той же день зафіксувати випадок булінгу в Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога;
8. У співпраці з психологом, керівником МО класних керівників розробити план індивідуальної роботи з класом для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками акту насильницької поведінки;

6.       Кроки батьків:

Батьки дитини, яка поскаржилася на булінгову поведінку щодо неї:

1. Повідомити кл. керівника про скарги дитини і підозри на булінг, переконатися, що у школі зафіксований і мав місце випадок булінгу, про який розказує дитина;
   1. Обговорити скарги дитини на випадок насильницької поведінки щодо неї під час особистої зустрічі з класним керівником і психологом школи;
   2. Поговорити з дитиною про неможливість проявів булінгу  в школі та необхідністю співпраці зі шкільним психологом та класним керівником до нормалізації психоемоційного стану дитини і психологічного клімату в класі;
   3. Зустрітися з психологом школи щодо усунення наслідків булінгу;
   4. У разі рекомендацій шкільного психолога звернутися до позашкільного психолога чи психотерапевта. У цьому випадку регулярно повідомляти шкільного психолога про етапи і результати роботи;
   5. Відвідати щонайменше 2 зустрічі з психологом школи задля профілактики виникнення в подальшому таких випадків;
   6. Постійно надавати й отримувати від класного керівника зворотній зв’язок щодо емоційного стану дитини.

Батьки дитини, у якої зафіксували булінгову поведінку:

1. Прийти на зустріч з класним керівником, психологом та отримати детальну інформацію стосовно проявів булінгу дитиною та обставин ситуації, що склалася;
2. Ознайомитись із записом у журналі щоденного обліку роботи практичного психолога та політикою вирішення конфліктів у школі. У разі відмови прийти на зустріч витяг із журналу з описом ситуації надсилають на поштову адресу батьків рекомендованим листом чи на електронну пошту вказану у договорі. Політика конфліктів починає діяти з 4 етапу;
3. Поговорити з дитиною про неприпустимість булінгу у школі та необхідність співпрацювати зі шкільним психологом та кл. керівником до нормалізації психоемоційного стану дитини і психологічного клімату в класі;
4. Співпрацювати з психологом школи щодо усунення наслідків булінгу. Відвідати щонайменше 2 зустрічі з психологом школи задля профілактики виникнення в подальшому таких випадків;
5. Звертатися до позашкільного психолога чи психотерапевта за рекомендацією шкільного психолога чи за власним бажанням. У такому разі регулярно повідомляти шкільного психолога про етапи та результати роботи.
6. Постійно надавати й отримувати від кл. керівника зворотній зв’язок щодо емоційного стану дитини;

Батько/мати, який/-а зазнали булінгу від працівників школи:

1. Назвати неприйнятну поведінку «булінгом» із посиланням на Антибулінгову політику школи;
   1. Повідомити директора школи про випадок булінгу та підтвердити письмово про випадок булінгу відповідно заявою;
   2. Співпрацювати з директором школи та іншими спеціалістами, яких визначить директор школи, для розв’язання неприйнятної ситуації;

7.           Кроки шкільного психолога щодо роботи з усіма залученими учасниками булінгу:

1. У той же день зафіксувати випадок булінгу в Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога зі слів кл. керівника, дитини – об’єкту/суб’єкту булінгу, батьків, інших сторін учасників випадку булінгу;
   1. У співпраці з кл. керівником розробити план індивідуальної роботи з класом для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками акту насильницької поведінки.
   2. Провести щонайменше 2 зустрічі з батьками обох сторін конфлікту щодо усунення наслідків та профілактичних заходів;
   3. У раз потреби, рекомендувати батькам звернутися до позашкільного психолога чи психотерапевта. У цьому випадку регулярно підтримувати контакт з позашкільними спеціалістами та обмінюватися інформацією, коригувати план індивідуальною роботи з учасниками акту насильницької поведінки.
   4. Ввести спостереження за усіма учасниками булінгу, акумулювати та аналізувати інформацію від кл. керівника, вчителів, батьків тощо до повного відновлення сприятливого психологічного клімату у класі та емоційного стану дітей.

8.           Кроки класного керівника/шкільного психолога щодо роботи зі свідками пасивними учасниками булінгу:

1. Провести розмову-нагадування з класом щодо неприпустимості проявів булінгу і насильницької поведінки в школі;
   1. Провести позапланові класні активності, під час яких діти проявляють себе з менш звичних сторін, мають змогу зблизитися та налагодити відносини.

9.              Кроки працівників школи:

Працівник школи, який зазнав булінгу від учня/групи учнів:

1. Назвати неприйнятну поведінку «булінгом» і нагадати про недопустимість проявів булінгу в школі;
   1. Повідомити класного керівника про випадок булінгу;
   2. Підтвердити письмово випадок булінгу відповідною заявою;
   3. Повідомити директора школи про цей випадок.

Працівник школи, який зазнав булінгу від батьків учня або групи:

1. Назвати неприйнятну поведінку «булінгом» і нагадати про неприпустимість проявів булінгу в школі;
2. Повідомити директора школи про випадок булінгу та підтвердити письмово про випадок булінгу відповідно заявою;
3. Співпрацювати з директором школи та іншими спеціалістами, яких визначить директор школи, для розв’язання неприйнятної ситуації.

10.      Для успішного попередження та профілактики насильницької поведінки, в т.ч. булінгу у школі, виконуються такі дії:

• Зовнішня сторона  школи, 1 поверх     (вхід),         школи контролюються через камери спостереження;
• Співробітники школи здійснюють регулярний нагляд (моніторинг) у шкільних коридорах і зонах спільного користування (спортивних залах, ігрових зонах, рекреаціях);
• Окремо визначені туалети для дітей різної статі, визначені окремо туалети для персоналу;
• Використання Інтернету в школі є максимально керованим. Встановлені фільтри та списки обмежених сайтів і контенту;
• Учню/учениці залишати територію школи після прибуття і до закінчення уроків згідно розкладу занять можна лише за відповідної заяви батьків і за згодою адміністрації школи;
• Школа навчає персонал навичкам ненасильницького спілкування у вигляді лекцій, тренінгів, практичних занять;
• В освітню програму включено профілактичні тренінги, психологічно-рольові ігри за темами толерантності, профілактики конфліктів та булінгу;
• У практиці школи проведення загальношкільних заходів, до яких залучаються батьки, члени родин, громадські діячі, мешканці мікрорайону: благодійні ярмарки та волонтерські акції, спортивні змагання, фестиваль мистецтв «Зірки ХХІ століття»,  новорічне шоу та інш.;
• Класний керівник постійно впливає на соціально-психологічний клімат класу;
• Класний керівник планує та проводить командоутворюючі ігри, заняття і вправи серед учнів;
• Шкільний психолог веде регулярну корекційну роботу впродовж навчального періоду з класами, окремими групами дітей, окремими дітьми щодо  дотримання ними КЕКШ, толерантності, уникнення проявів насильницької поведінки;
• Шкільний психолог, відповідно до затвердженого плану роботи, досліджує психологічний клімат у класі, групову динаміку класу, емоційний стан учнів, проводить соціометрію для отримання інформації про взаємовідносини серед дітей. Отриману інформацію використовує для формування та корегування роботи психолога з класом;
• Шкільний психолог шляхом спостереження та аналізу розпізнає в учнів і працівників школи проблеми в міжособистісному спілкуванні адаптації до навчального колективу і надає їм своєчасну соціальну-психологічну допомогу;
• Школа проводить просвітницьку роботу з батьками щодо уникнення  та розпізнавання насильницької поведінки до дитини/дитиною, допомогти дитині в разі проявів булінгу в рамках «Школи позитивного батьківства»;
• На початку навчального року кожний класний керівник проводить 3 заняття, присвячені профілактиці булінгу та насильству. На першому – знайомить із Антибулінговою політикою, на решті – опрацьовує з дітьми різні схеми дій у тій чи іншій ситуації;
• На початку навчального року (впродовж серпня) для працівників школи шкільний психолог і заступник директора школи з виховної роботи проводять ознайомчу зустріч щодо Антибулінгової політики школи і надають чіткі інструкції та роз’яснення стосовно протидії, реагування та профілактики насильницької поведінки у школі;
• На початку навчального року в батьківських групах класів у соціальній мережі розміщується для ознайомлення короткий витяг з Антибулінгової політики школи;
• У жовтні у школі відбувається просвітницький семінар для батьків школи для ознайомлення зі стратегіями батьківської поведінки в тих чи інших неприйнятних ситуаціях;
• Психолог школи постійно цікавиться інформацією про можливі інші профілактичні заходи, а також методи роботи як із кривдниками, так і з жертвами булінгу, проводять самостійно або запрошують зовнішніх спеціалістів для навчання шкільного персоналу практикам профілактики булінгу та роботи з випадками булінгу;
• На сайті школи розміщено витяг з Антибулінгової політики школи та Корпоративний Етичний Кодекс Школи (КЕКШ), який являє собою єдині правила для всіх учасників освітнього процесу: